Безумовно, найбільш очікуваним поверненням на сцену восени 2021 року в українському бодіфітнесі стане камбек заслуженого майстра спорту України Євгенії Пруцкової.
Чемпіонка світу і Європи 2008 року, бронзова призерка чемпіонатів світу 2009 і 2010 років не виходила на змагальну сцену вісім років. Пресслужба ФББУ розпитала імениту харків’янку в інтерв’ю «Чому прийняла рішення відновити кар’єру спортсменки?», «Хто веде до нових перемог?» та «Коли побачимо заслуженого майстра спорту в лінійці спортсменок?».
ФББУ: – Євгеніє, як і коли виникло рішення після тривалої перерви повернутися на сцену?
Євгенія Пруцкова: – Як то кажуть, ніколи не кажи ніколи. Після Чемпіонату світу 2013 року я вирішила раз і назавжди розірвати відносини з «залізним» спортом. Якийсь час ще приїжджала подивитися змагання і навіть пробувала виставляти спортсменів. Пізніше, один за одним з’явилися на світ мої довгоочікувані діти і мене закрутило у вирі материнських турбот. Але тут волею випадку або якимось проведенням Кубок України-2021 проводили в Харкові. Як же не піти?! Виступала моя подруга і було велике бажання побачити її виступ наживо, а не на фото або відео. Повболівати, підтримати та зустрітись з Іриною Делієвою, з якою сто років не бачилися. Сидимо рядочком в залі для глядачів Іра, я і Наталя Прохорова, дивимося виступ категорії велнес, обговорюємо між собою учасниць. І тут виходять дівчата категорії бодіфітнес – моєї гаряче улюбленої категорії. Світ зупинився! В голові промайнула думка і відразу ж була озвучена «хочу надіти такий купальник» (з мого останнього виступу мода на змагальне бікіні дуже сильно змінилася). Посміялися і забули. Церемонія нагородження. І ось я, з легкої Іриної руки, стою на сцені в складі нагородної комісії. Ноги підгинаються, серце калатає в горлі. Минуло як в тумані. Мені дуже складно описати вир почуттів, що захлеснули мене в той доленосний момент. Два тижні роздумів і мук, перекладань і зважувань. Я вирішила ще раз вийти на сцену як спортсмен. Відчула в собі впевненість, що почавши цей шлях, пройду його до кінця. Новий для мене досвід: за сорок років, після не настільки давніх вагітностей, працюючи з іншим тренером. Можливий результат – інтрига! Моє бажання обговорили в колі сім’ї. І заручившись підтримкою чоловіка (він не спортсмен) і мами, через друга домовилася з тренером.
ФББУ: – Як проходять тренування? Під чиїм керівництвом готуєтеся до турнірів?
Євгенія Пруцкова: – Спочатку була думка готуватися самостійно. Але здоровий глузд переміг мої тренерські амбіції. Тренера не обирала, відразу знала, що хочу тренуватися у Віктора Кожушка. І до моєї радості він погодився. І є ще одна людина, чия думка для мене дуже важлива – це Іра Делієва. Я здалеку натякнула їй про свої плани і морально налаштувалася почути «Навіщо тобі це треба? Займайся дітьми». Іра тільки запитала «В якій категорії? і «Хто тренер?» і дала своє благословення. Часу до першого старту мало, перерва в тренуваннях величезна, в пропорціях жах. Я не жаліюсь. Тренування не просто важкі, вони атомні. З Вітею я кожне тренування буквально стрибаю вище своєї голови. Плюс до всього я 24 години працюю мамою і весь час повинна бути в тонусі.
ФББУ: – Які цілі перед собою ставите на сезон? Коли побачимо Вас на змагальній сцені?
Євгенія Пруцкова: – Лукавити не буду. Мета максимально висока – золото чемпіонату світу. Як буде, сцена покаже. Вже на початку жовтня мені доведеться стояти в одній лінійці з найсильнішими спортсменками України, що підкорили чемпіонати Європи та світу.