• Слайд 1
 
interatletika.com
biola



Віталій Бут: «З фотографією я давно пов'язаний»

На ресурсах ФББУ найближчим часом будуть опубліковані інтерв'ю з фахівцями без яких неможливо уявити сьогодні український бодібілдинг, але в той же самий час вони рідко стають героями інтерв'ю і новинних публікацій в ЗМІ. Пресслужба ФББУ це виправить. Сьогодні герой нашого інтерв'ю - фотограф Віталій Бут. Його знімки прикрашають акаунти титулованих спортсменів, рекламні бігборди і сторінки спортивного глянцю.

Віталій в інтерв'ю розповість як прийшов в професію спортивного фотографа, про що мріє і яких висот прагне досягти в улюбленій справі.

ФББУ: - Віталію, знаю, що раніше ти працював в правоохоронних органах. Як ти прийшов у спорт? Чим він тебе привабив?

Віталій Бут: - Так, раніше працював в органах внутрішніх справ в Луганську. Після служби в армії почав з ППС. Після трьох років роботи в ППС я перейшов помічником опера в карний розшук і вступив заочно навчатися в Луганський державний університет внутрішніх справ. Після закінчення університету зайняв посаду оперуповноваженого карного розшуку.

Спорт в моєму житті був завжди. У дитинстві – це футбол і різні секції. Та й в цілому, у нас було дитинство не таке, як у більшості нинішньої молоді. Не було смартфонів і комп'ютерів. Я жив в селі під Луганськом. Все своє дитинство їздив на велосипеді. Якщо шукаєш друга, то по всьому селу. До міліції пішов працювати після армії, але там було зрозуміло: або ти п'єш з колегами, або займаєшся спортом. Не хочу образити колишніх колег. Я обрав спорт. Став регулярно ходити в спортзал. Час на це не завжди можливо було знайти, але було б бажання. Я не думав про професійний спорт, але саме в спортзалах заводив знайомства з відмінними хлопцями та дівчатами, профі-спортсменами і любителями спорту. Спорт зближує. У фітнес клубі «Ультравіолет», пам'ятаю, працював тренером Вадим Василевський. Він уже тоді виступав на змаганнях, а зараз - президент Федерації бодібілдингу Луганської області або, як любить говорити мій друг Дмитро Ноябрьов, керівник.

У 2014-му році я, після дванадцяти років роботи в органах внутрішніх справ, звільнився і змушений був поїхати до Києва. Там з роботою не все склалося, після чого переїхав до Одеси, де теж вихідців з Донбасу не особливо поспішали брати на роботу. Робота була, але не та, яку хотілося. Через деякий час купив камеру.

Захотілося знімати для себе. З фотографією я давно пов'язаний. Ще в дитинстві мені на день народження батько подарував першу мою камеру - «Зміна-Символ», плівковий фотоапарат. Пам'ятаю, часто ночами на кухні з батьком робили фото. До сих пір пам'ятаю червоне світло, запах проявника і фіксажу. Я ходив на фотогурток. Було цікаво і я туди ходив із задоволенням. І ось уже в зрілому віці я вирішив знову зайнятися фотографією. Але не думав це робити основним заробітком. Тим більше, я завжди думав, що більше люблю малювати, захоплювався 3D графікою.

ФББУ: - Пам'ятаєш, кому ти показував перші спортивні кадри і якими були оцінки?

Віталій Бут: - Кому показував перші фото? Знімав спочатку портрети своєї коханої Саші. Їй подобалося, але я не бачив того захвату, якого очікував. Показував фото своїм друзям. Всі говорили: «Класно!» Зараз розумію, що було жахливо. Ну може не жахливо, але захвату не викликало. Потім якось в мережі я побачив фото зарубіжних фотографів і їх роботу зі спортсменами. Вирішив спробувати.

Перша фітнес фотосесія п’ять або шість років тому була у мене з Олександрою Дубініною. Вона тоді взяла золото в категорії вуменс фізик на Кубку Одеси. Написав Саші і домовилися. Результатом задоволені залишилися всі. Після цього ми зв'язалися з тобою, і ти погодився опублікувати в журналі «Железный мир» мої фото і матеріал моєї коханої Саші Моклокової, яка взяла інтерв'ю у Саші Дубініної. Спасибі, Миколо за публікацію! Дуже був приємно здивований і радий був знайомству. З Сашею Дубініною дружимо до цього дня.

ФББУ: - Ти вдало робив і художні фотосесії з українськими спортсменками, і часто працював на турнірах ФББУ в жанрі репортажної фотографії. Що тобі ближче?

Віталій Бут: - Після першої успішної комерційної фотосесії я став також займатися репортажною фотографією на турнірах з бодібілдингу. Але мені ближче художня зйомка. Тут ти не покладаєшся на випадок, а сам можеш будувати свій кадр. Особливо, якщо ти вмієш керувати світлом і дружиш з ним.

ФББУ: - Можеш сказати, що ти радий тому, чого ти досяг у фотосправі?

Віталій Бут: - Можу сказати, що я задоволений тим, що займаюся улюбленою справою. Досяг я чимало. Мої роботи публікують за кордоном, але я хочу ще багато досягти. Хочу частіше їздити на зйомку за кордон. Знімати не тільки українських атлетів, а й спортсменів інших країн.

ФББУ: - Чи є у тебе якась зйомка-мрії, пов'язана з бодібілдингом?

Віталій Бут: - З приводу зйомки-мрії, пов'язаної з бодібілдингом. Так, є мрія: хочу провести фотосесію для Арнольда Шварценеггера. Чи не зробити з ним Селфі, а саме зйомка на декількох локаціях в декількох образах. Повноцінний знімальний день.

ФББУ: - Можеш розповісти про свою другу половинку і вашу спільну роботу?

Віталій Бут: - Що стосується моєї другої половини Олександри @sasha_cine, ми починали разом з нуля. Вона - асистент на кожній моїй зйомці. Саша в мене вірила завжди, навіть коли я сумнівався. Вона - наймогутніша підтримка. До того ж раніше вона працювала асистентом кіносправи і зараз сама прийшла до зйомки відео. Спочатку просто знімала репортаж на турнірах з бодібілдингу. Потім захопилася і понеслося. Тепер я підробляю її асистентом також. У неї завжди присутнє своє бачення і багато ідей. Особливо їй подобається знімати рекламу і короткі мотиваційні ролики. Але я бачу набагато більший потенціал. Був приємно здивований, коли вона на ходу накидала сценарій для короткометражного фільму. Дуже нею пишаюся.

ФББУ: - З ким із спортивних моделей тобі працювалося найлегше?

Віталій Бут: - Я не можу сказати, що з кимось із моделей хоч раз мені працювалося складно. Але працювати легко з тим, хто безумовно довіряє і повертається, хто цінує мою творчість і якість роботи. В іншому у мене немає проблеми знайти підхід до людини. Я завжди готуюся до кожної зйомки і клієнтові не доводиться хвилюватися про те, як стати, що робити. Кожна зйомка проходить невимушено і на позитиві. Я знаю, що спортсменів краще не вантажити пишномовними фразами, просто підказую що робити і вони самі втягуються. Колись кілька моїх клієнтів сказали, що прийти до мене на фотосесію перед турніром - на удачу. Тепер же, через кілька років, це повторює кожен другий фотограф. Але я вдячний тим, хто не зраджує цій веселій традиції.

ФББУ: - Чи є щось, що може змусити тебе відмовитись від того, щоб знімати бодібілдинг?

Віталій Бут: - Що змусить відмовитися займатися фотографією? Думаю, неможливо змусити людину добровільно кинути займатися тим, що він любить.

ФББУ: - Яке напуття ти можеш дати фотографам-початківцям в бодібілдингу?

Віталій Бут: - Що стосується побажань, то їх немає. Якщо є бажання, то треба прагнути до результату. Головне - розуміти, що легко не буде.

Підготував інтерв'ю Микола Колтаков

1